Понедельник, 29.04.2024, 06:20
Приветствую Вас Гость | RSS
Дети ИНДИГО :: проекты журнала «СТЕНА»
Главная | Регистрация | Вход
Главная » Файлы » Проза

КОСМІЧНИЙ ГІСТЬ
[ ] 13.03.2009, 19:02

Був теплий літній вечір. Ганнуся лежала в ліжку і спостерігала, як на червневому небі то тут то там мерехтять зорі. Іноді якась зірка залишала свій затишний притулок і вирушала у далекі мандри.

Дівчинка любила дивитися на вечірнє небо і уявляла, що саме на такій зірці прилетить до неї незнайомий друг.

Раптом вона відчула на своєму обличчі легенький дотик вітру і через відчинену кватирку у кімнаті зявився невідомий.

-Хто ти? – запитала дівчинка.

-Я Гурд, незвичайний хлопець, тому що прибув з іншої планети, яка називається Аренев. Одного дня всі мешканці нашої планети зійшлися на нараду, адже в нас мало місця для нових жителів, тому ми вирішили, що деякі з нас вирушать у космічні мандри на планету Земля.

Ніхто не хотів покидати Батьківщину, але все-таки дійшли висновку, що справа того варта.

Одним з них був я. звичайно, дорога була довгою і небезпечною. Поблизу нашої планети пролітала комета Аяллаг з довгим хвостом із каменів і космічного пилу. Мені вдалося вхопитися за цей хвіст і вибратись на великий камінь.

Комета мчала із надзвичайною швидкістю. Минаючи незвичайні планети, небесні світила, величезні метеорити, я летів, наче в казкову кораблі. Раптом хвіст комети вдарився об величезний метеорит і мене викинуло із дивного кораблика.

На щастя, невдовзі я опинився на чудовій планеті Земля, серед зелені і квітів. А легенький вечірній вітерець заніс мене у твою кімнату. Я сподіваюся, що ми потоваришуємо, адже давно мріяв про справжнього друга.

Донечко, прокидайся, - тихо сказала мама, ніжно погладивши Ганнусю по голівці. – Вже  давно ранок, сонечко посміхається до тебе, а ти, лежебока, не хочеш з ним привітатися.

Ганнуся повільно розплющила очі, потягнулася і раптом згадала про свого нового знайомого.

І присниться ж таке, - подумала дівчинка.

Несподівано на підлозі, біля свого ліжка, вона помітила невеличкий блискучий камінець, залишений незвичайним космічним гостем.

Він ще повернеться, - зраділа Ганнуся.

 

Лук’янчик Світлана, 14 років, учениця 8 класу Червоноградської загальноосвітньої школи-інтернату І-ІІІ ступенів для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківської опіки

Категория: Проза | Добавил: deti-indigo
Просмотров: 1421 | Загрузок: 0 | Рейтинг: 3.5/2 |
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]
Категории каталога
Поэзия [11]
Проза [26]

Статистика

Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0

Форма входа

Поиск

Друзья сайта

Наш опрос
Дети-индиго это -
Всего ответов: 17458


Copyright MyCorp © 2024
Сайт управляется системой uCoz