Дети-индиго :: проекты журнала «СТЕНА»

«Магическая Книга»: светлая сказка от Светлых

deti-indigo — Tue, 23 Nov 2010 16:39:36 GMT

В субботу, 13 ноября, по совету соседки, мы с дочкой Оксаной отправились на книжную ярмарку «Мэдвин». Первое, что нам бросилось в глаза – это объявление о показе фильма Вселены Светлой «Магическая Книга», снятого по мотивам одноименного романа Нэза и Ланы Светлых (известных киевских философов и писателей, ведущих радио и телепрограмм - Назипа Хамитова и Светланы Крыловой). На плакате была изображена спящая фея, волшебник и юноша с девушкой, а в середине рисунка был нарисован крест с 12 лучами. Особенно нас заинтриговало то, что авторы книги сыграли главные роли.

Мы стали думать: погулять ли по книжной ярмарке, посетить ли мастер-классы, сходить ли на автограф-сессию… Но интуиция дочери подсказала, что стоит пойти на просмотр фильма. В большой аудитории, заполненной людьми, нас встретили женщина и девушка. Одна из них оказалась автором романа-сказки «Магическая Книга» – Лана Светлая (Светлана Крылова), а вторая - Вселена Светлая (Вселена Крылова) – режиссер фильма. Нам тем более не захотелось уходить – всегда интересно женское творчество. Первой выступила Лана Светлая, сообщившая, что ее соавтор Нэз Светлый (Назип Хамитов) передает всем привет и извинения за то, что не смог прийти из-за съемок на телевидении. Также мы узнали, что «Магическая Книга» была написана Ланой и Нэзом Светлыми для дочери Вселены, которая была свидетелем написания романа-сказки и первым благодарным слушателем. Когда девочка выросла, решила выбрать профессию режиссера и непременно снять фильм по мотивам романа «Магическая Книга», который она полюбила. Вселена вместе с родителями написала сценарий, следующим этапом было формирование съемочной группы, состоящей из продюсера, оператора, гримера, администратора, актеров. Интересы членов группы совпали: каждый делал свою дипломную работу. Результат получился хороший. Несмотря на скромный бюджет, фильм обладает удивительной добротой и глубиной. Ни у кого из присутствующих даже не возникло желания встать и уйти. Смотрели до конца, дети живо реагировали, сопереживали героям. Многие родители тоже разбудили в себе ребенка и от души смеялись и плакали.

После просмотра дочь потребовала, чтобы я купила ей книгу. Более того, она убедила меня в том, что «Магическая Книга» - это чудесный новогодний подарок для ее братьев и сестер. Я с удовольствием купила еще 4 книги и рада, что подарю достойные романы своим родным. А Вселене, Лане и Нэзу Светлым я выражаю огромное спасибо и низкий поклон за прекрасную книгу и фильм. А также спасибо за образец красоты семейных отношений и единство семьи!

Журналист Елена Старых

Виставка "ІННОВАТИКА В ОСВІТІ УКРАЇНИ"

deti-indigo — Wed, 22 Sep 2010 14:15:58 GMT

27 жовтня 2010 року об 11:00 у Київському Палаці дітей та юнацтва (вул. І. Мазепи, 13, м. Київ) відбудеться урочисте відкриття Другої виставки "ІННОВАТИКА В ОСВІТІ УКРАЇНИ”. Термін проведення виставки – 27-28-29 жовтня 2010 року.

Організатори виставки: Міністерство освіти і науки України, Національна академія педагогічних наук України, компанія „Виставковий Світ”.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 29 жовтня 2009 № 1286-р із змінами, внесеними згідно з Розпорядженням КМУ N1250-р від 23.06.2010 «Про затвердження переліку виставок і ярмарків, що проводитимуться в Україні в 2010 році, яким надається статус міжнародних та національних», виставці «Інноватика в освіті України» офіційно надано статус національної виставки та включено до переліку національних виставок, що проводяться в Україні у 2010 році. В Україні прийнято ряд законів про інноваційну діяльність, які орієнтують суспільство на інноваційний розвиток, на створення умов для кардинального оновлення освітньої системи.

Положенням "Про порядок здійснення інноваційної освітньої діяльності” Міністерство освіти і науки України орієнтує навчальні заклади і наукові установи на активну інноваційну модернізацію галузі освіти. Багато навчальних закладів і наукових установ плідно працюють у цьому напрямку, мають вагомі здобутки, позитивний досвід інноваційної діяльності. Мета виставки "Інноватика в освіті України” – узагальнити і всебічно представити широкій громадськості, педагогам, фахівцям, науковцям, органам державної влади і управління досвід інноваційної діяльності освітніх закладів, їх здобутки, визначити і обговорити пріоритетні проблеми подальшого удосконалення навчального процесу. Тематичні розділи виставки: Іноватика у навчальних закладах різних рівнів (досвід, проекти, програми, технології) Інноваційні форми роботи позашкільних закладів освіти. Досвід 85-річної діяльності Національного еколого-натуралістичного центру учнівської молоді МОН України. Нововведення в дидактичних засобах навчання.

Інноваційні підходи в інформатизації і комп’ютеризації навчального процесу. Інноваційні програмно-технічні комплекси та технології в управлінні закладом освіти. Інновації в підвищенні кваліфікації та перепідготовці педагогічних кадрів. Інновації в моніторингу якості освіти. Інноватика у співпраці освіти з наукою, технікою, культурою, бізнесом. Навчально-методична література з проблем інноватики.

Науковий супровід педагогічних інновацій та їх упровадження в практику. Інновації в учбовій техніці (наочно-лабораторні, технічні та програмно-педагогічні засоби навчання, електронні системи, тощо). На виставку запрошуються навчальні заклади різних рівнів і форм власності, наукові установи, регіональні і муніципальні органи управління освітою, видавництва, підприємства і фірми, що працюють на терені освіти, міжнародні організації. Виставку буде супроводжувати обширна тематична програма: семінари, «круглі» столи, форуми за участю педагогів і науковців.

27 жовтня 2010 р. - День Всеукраїнського тижневика «Освіта» - Форум «Педагогічний талант», в рамках якого відбудуться проблемна дискусія «Як відкрити схильність до педагогічної праці?»; зустрічі, майстер-класи з героями публікацій «Їх визнанню зобов’язані «Освіті» та нагородження найактивніших авторів освіти дипломами та стелами редакції. Круглий стіл Міністерства освіти і науки України «Інноватика в діяльності позашкільного навчального закладу», Головного управління освіти і науки Дніпропетровської обласної державної адміністрації і Дніпропетровського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти «Проблема наступності ДНЗ - початкової школи в умовах сучасного реформування освіти», «Традиції та інновації в сільській школі: досвід Дніпропетровського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти».

28 жовтня 2010 р. відбудеться круглий стіл Київського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних кадрів «Формування інформаційного середовища в системі освіти регіону» та багато інших тематичних семінарів і круглих столів. Під час виставки передбачається проведення конкурсів з номінацій: · Інноватика у вищій освіті. · Інноватика у вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації. · Інноватика у співпраці загальноосвітньої середньої школи і професійно-технічних училищ. · Інноватика у співпраці професійно-технічних училищ України з міжнародними освітніми установами. · Інноватика в дошкільній освіті. · Інноватика в загальноосвітньому навчальному закладі. · Інноватика у науково-методичній роботі інститутів післядипломної педагогічної освіти по упровадженню педагогічних інновацій у сільських школах. · Інновації в діяльності позашкільного закладу освіти. · Інновації у співпраці підприємств, наукових установ, структур бізнесу, міжнародних організацій, видавництв з системою освіти.

Переможці конкурсу в номінаціях (навчальні заклади, установи, підприємства) удостоюються Почесного звання «Лауреат конкурсу» з відповідної номінації та нагороджуються Золотими, Срібними та Бронзовими медалями. Керівники авторських колективів – переможці в конкурсі по номінаціям - нагороджуються Почесним дипломом.

Ласкаво запрошуємо до виставки! Вхід БЕЗКОШТОВНИЙ

Дети под открытым небом

deti-indigo — Tue, 25 May 2010 10:29:37 GMT

Им всего шестнадцать, восемнадцать, двадцать… Впереди вся жизнь полная незабываемых впечатлений, интересных событий, сбывающихся мечтаний?! Они учатся в профессиональных лицеях и училищах, чтобы стать строителями, учителями, проводниками, бухгалтерами. Мечтают о семье, о доме, которых когда-то их лишили собственные родители…Они - СИРОТЫ, дети государства, которое тоже не справляется со своими родительскими обязанностями. В их глазах печаль, потому что через несколько недель они переступят порог взрослой жизни в никуда. В их головах не укладывается, как, когда вокруг так много домов, государство не может предоставить им жилье?
Накануне Дня защиты детей тупиковая ситуация сирот не дает покоя группе луганчан, которые вот уже больше года пытаются помочь детям получить положенное по закону жилье. На этот раз они привлекли фотографов и решили путем фотовыставки с символичным, но до боли реалистичным названием «Дети под открытым небом» привлечь внимание общественности и местных властей к жилищной проблеме сирот. Павел Хайло, фотограф – документалист, Николай Сидоров, член Национального союза фотохудожников, Екатерина Мотылева, фотохудожник, Галина Болдышева и Алексей Бида - фотографы-любители – это имена тех представителей творческой интеллигенции Луганска, кто на протяжении нескольких месяцев работал с сиротами и не остался безразличным к их проблеме.
Проблема отсутствия «крыши над головой» встает перед сиротами, когда те заканчивают школы-интернаты или профессиональные учебные заведения. Одни возвращаются по адресу закрепленного за ними жилья и видят перед собой руины. Других на пороге встречают люди, которые не являются даже родственниками этих детей, но тоже прописаны в данном жилом помещении. Многие из детей-сирот помнят, как жили в домах со своими родителями, но не помнят адресов, не знают, принадлежало ли жилье их родителям до лишения последних родительских прав.
Государство в таких случаях в течение месяца должно предоставить детям, так называемое, социальное жилье. Но, как правило, такое жилье не предоставляется, так как объемы строительства социального жилья в Украине недостаточны для того, чтобы удовлетворить потребности всех льготных категорий граждан. Общежитий, которые также являются социальным жильем, так же катастрофически не хватает – большое количество этих объектов были незаконно выведены из коммунальной собственности и проданы в 90-х годах. Государственные органы, которые обязаны следить за состоянием закрепленного жилья, не делают этого, игнорируя требования украинского законодательства. И органы местного самоуправления не торопятся ставить детей уязвимых категорий на квартирный учет.
Уже более года в «рейтинге» обращений в общественную приемную Луганского детского правозащитного центра «Поступ» в рамках проекта «Сеть детских правозащитных центров Донбасса» лидируют случаи отказа органов власти в осуществлении прав на жилье детям-сиротам и детям, лишенным родительской опеки, а также махинации с собственностью детей данной категории. Мотивация отказа у госструктур разного уровня примерно одинаковая: «Фонд социального жилья отсутствует. На квартирный учет дети могут стать после окончания обучения, так как на данный момент у них есть регистрация в общежитии (почему-то никто не упоминает, что она временная)».
В октябре 2009 года инициативная группа совместно с правозащитным центром «Поступ» провела акцию «Город детей» в защиту жилищных прав сирот под стенами Луганской обладминистрации и передала обращение губернатору с просьбой разобраться с жилищной проблемой сирот и фамилии тех детей, жилищные права которых были нарушены. В результате четверым ребятам из области на бумаге выделили жилье, но не один из них еще не оформил жилье на свое имя. В СМИ была распространена информация, что губернатор распорядился сформировать фонд социального жилья Луганской области в 2010 году. Запрос инициаторов акции о формировании жилищного фонда от областного руководства остается пока без ответа. Однако, с Луганскими властями ситуация еще более таинственная: мэрия, ссылаясь на Закон «О местном самоуправлении» отвечает, что заниматься формированием фонда соцжилья должны районные рады г. Луганска, а районные рады отвечают, что не имеют таких полномочий. Интересен и тот факт, что на квартирный учет, который как ранее упоминалось, чиновники видят выходом из ситуации, не так-то просто стать. Во-первых, надо получить справку из бюро технической инвентаризации об отсутствии права собственности на недвижимость, которая стоит около 50-60 грн. и ждать ее выдачи нужно неделю. Затем нужно получить справку с последнего места жительства с родителями, а ведь это, по сути, архивные материалы, а получение такого рода документов тоже займет не один день. Да и специалисты жилищных отделов, которые принимают заявления о постановке на квартирный учет, оказываются кто в отпуске, кто на больничном, как в случае с одной из героинь фотовыставки. Вот и получается, что для выросших сирот жить под открытым небом проще, чем получить законное собственное жилье.
Напомним, что выставка «Дети под открытым небом» приурочена ко Дню защиты детей, проходит с 24 мая по 5 июня в Научной библиотеке имени Горького. В ходе выставки демонстрируется 39 работ луганских фотографов. Вход свободный.

Светлана Тарабанова

Діти-«індиго» українських політиків

deti-indigo — Sun, 07 Feb 2010 10:56:35 GMT

За останні роки феномен "дітей Індиго" став добре відомим освіченій суспільній думці. Мова йде про незвичайних за своїми здібностями дітей, що, починаючи з 80-х років XX століття, стали всі частіше народжуватися на планеті Земля. Вчені Чі Керолл та Джен Тоубер дають досить незрозуміле визначення, хто це є: «Індиго - це хлопчики та дівчатка, що показують новий і незвичайний набір психологічних якостей, які виявляють поведінкові патерни, що ніколи не згадувалися раніше. Даний патерн - винятково незвичайна особливість, яка закликає батьків і вчителів змінити їхнє ставлення і принципи виховання цих малят, щоб допомогти їм у досягненні балансу та гармонії в житті, і в запобіганні фруструючих ситуацій».
В звичайному житті ми не завважуємо таких дітей, але громадськість звертає увагу на особисте життям дітей знаменитостей, котрі виявляють «нові поведінкові патерни». Отже, за визначенням, вони теж діти-індиго, хоча і в лапках.
Вони були і раніше, але тільки тепер можна сказати: в Україну прийшли діти нового типу. Політична індиго–дитина не хоче підкорятися звичним стереотипам поведінки. І це чим більше становище займає батько. Вже в раннім дитинстві вони запевняють навколишніх, що в цьому світі у них є надзвичайно важлива місія. Усі ці дітки впевнені у своєму вищому призначенні і частенько "хворіють" на манію величності.
А отже.
Син Януковича – депутат! Бо батько так йому сказав. А ким би він був, якби В.Ф. не позбувся судимостей і не став лідируючим висуванцем від Партії регіонів? Учився синок на економічному факультеті, займався продажем і обслуговуванням автомобілів. І навіть займався рукопашним боєм. Авжеж, це на Донбасі потрібно. Читає книги в основному технічного напрямку. Дуже дивні за віком та інтелектуальним рівнем у нього друзі: Віталій Хомутинник, Тарас Чорновіл і навіть Раїса Богатирьова. Пишуть в Інтернеті, що Янукович-джуніор уже вважає себе майбутнім президентом України.
Син молодшого донбаського нардепа Ландика – теж депутат, щоправда міський. Так активно виступає, так своїм кукурікаючим голосом і неконтрольованою мімікою намагається всіх переконати. Смішний хлопець. Але, як в анекдоті, батько йому теж сало вислав. Як же без батька?
Женя Тимошенко – теж не без роду. Така собі анархістка-екстремістка. Не завважила на високе становище мами, протест проти її домашнього деспотизму виявила (хоча це для психологів, я тут не фахівець), зв’язалася з хуліганом-рокером, саме прізвище у якого з викликом. Не в матусю вдалася за діловими здібностями, сіра, звичайна мишка, непомітна, як і татко. Хоча кажуть, що в неї є свій бізнес. Можливо, їй належить унікальне родовище гранітів біля Житомира. Входить в наглядацьку раду Дніпропетровського металургійного комбінату ім. Комінтерну. Є одним з головних акціонерів "Єдиних енергосистем України". А революційна спадковість в крові «гуляє»: Кар-р. Мамуся - леді Ю. – розбишаку-зятя прийняла в обійми.
Про друзів і захоплення Жені точно невідомо. Їздить вона на чорному Мерседесі Е 300, подарованому їй бабусею. Каже, що навіть коли жила в іншій країні, знала, що за нею стоїть її мама. (За ким ще ж вона стоїть?). Євгенія, здається, справді «індиго» - кажуть, що захоплюється колекціонуванням... кришок від пивних пляшок. Причому в цьому дивному захопленні головне, як це не дивно, щоб пляшки були відкриті чужими людьми. Тобто - підбирати кришки доводиться на вулицях. Разом з тим, Юлія Володимирівна уже не раз намагалася відговорити доньку і переключити її на щось інше.
Ким став «син бога», старший син Ющенка, ми вже бачили. Ким же він був до того, як татко став Президентом, майже ніхто не писав. Кажуть, зараз він обожнює фотографувати самотніх людей уночі на Хрещатику. А цікаво почути думку психологів: чому так себе поводить синок і чому батько не боїться громадського осуду. Але ж в таких українських селах з давніми традиціями, як Хоружівка, люди несхвально ставилися до зазнайства. Ну то й що, що тепер це пан Президент! Якби не випадковість чи примха долі, був би він просто Вітьком Ющенком, бухгалтером колгоспу, а син його – може і вчителем в селі (в кращому випадку), а може їздив би на тракторі за самогонкою, а не на лімузинах за тисячодоларовим шампанським.
Зараз Андрійко володіє авторськими правами на "бренди" "помаранчевої революції" загальною вартістю 100 млн. доларів. Тобто на слово «Так».
(А я, до речі, користуючись нагодою, поки ще ніхто не додумався, заявляю своє право на тверде слово «Ні». Це тепер мій бренд. Гроші вимагаю відраховувати на рахунок Хайвея, він обіцяв юридично захистити мої права, тому хай пробиває патент).
Син бога велику кількість часу проводить в нічних клубах. Ходять чутки, що на дозвіллі почитує винну енциклопедію. (Авжеж, авжеж…). Друзі теж у нього дивні: Євген Червоненко, Давид Жванія, Юрій Луценко, Олесь Довгий. Мобільник у нього «Vertu», машина - BMW M6.
Цікаво теж, ким стане Тарасик, наймолодший син Президента, ще нерозумна дитина, яку уже зараз виставляють на всіх «майданах», як символ віри в народні українські цінності: сім’ю, православну церкву, державу? Батько – гарант української незалежності. Мати – адепт американського глобалізму. А як же прізвище «Чумаченько» переробили на свій копил тупі і ліниві америкоси? Не знаю англійської, не хочу експериментувати. Хай придумає Задорнов, він їх краще знає.
Міг би дещо сказати про дітей інших наших політиків. Найбільш цікаве те, що Руслана Мороз вирішила стати перукарем, син Анатолія Гриценка – хокеїст, донька Тігіпка пише вірші, котрі поки що ніде не друкували. А доця Адама Мартинюка взагалі любить ходити по канату. Індиго, індиго… Моя донька дітей виховує, а не пише вірші на канаті. В народі кажуть, «з жиру бісяться». Але ж тепер це теоретично обґрунтовано – «індиго».
Що викликає побоювання. Вчені-теоретики пишуть, що «через неправильне ставлення до дітей-індиго вони запросто можуть перетворитися на дітей-вбивців. «Індиго» відчувають, що у них особлива місія, і коли на їхньому шляху виникають перешкоди, коли їх блокують, їм нічого не залишається, як прибрати те, що, на їх думку, заважає. Для досягнення своєї вищої мети «індиго» не зупиняються ні перед чим. У них немає страху, у них немає ні авторитетів, ні ідолів, ні кумирів. Вони вірять тільки в себе». Авжеж є батько, який сало вишле.
Один із прикладів зі спостережень вчених:
П’ятирічна дитина в московському дитсадку поставила запитання: "А знаєте, яка найбільш значна подія відбулася за останні сто років?" Діти подивилися один на одного, потім на вихователя і сказали "Не знаємо". Тоді маля зовсім щиро заявило: "Я!"

Автор Ярко Велес, свободный журналист "ХайВей" http://h.ua/story/25605/

Діти та інтернет

deti-indigo — Sun, 07 Feb 2010 10:52:29 GMT

- Тату, а як по-англійськи „блискавка” ?
- Забула? Ти ж сьогодні в Інтернеті дивилась!

Цей діалог в маршрутці між батьком і його п’ятирічною донькою змусив мене замислитись щодо значного „помолодшання” користувачів Інтернетом.
А й дійсно, давно настав час дізнатися з якого віку малеча починає виходити в мережу Інтернет, які сайти існують для найменших користувачів та що пропонують дорослі задля розвитку дитини через комп’ютер. Саме заради цього я вирішила зробити аналіз дитячих Інтернет-ресурсів.
Правила створенні для того, щоб їх порушувати
За інформацією щодо „дитячого Інтернету” звернутись довелось знову ж таки до мережі. Перше, що потрапило мені на очі – це лікбез щодо безпечності перебування дітей у віртуальному просторі, а саме – правила користування Інтернетом. Так як я вважаю себе законослухняною громадянкою Інтернет-простору, то обійти такі поради ніяк не змогла. Якщо довіряти розміщеній інформації, діти починають привчатися до користування безмежним простором інформації з двох - чотирьохрічного віку. Саме ця категорія сучасної малечі й привернула мою увагу. Відповідно, першим чином я ознайомилася з правилами поводження в сітці для найменших користувачів.
Творці Мікрософту радять батькам обов’язково бути присутніми під час виходу малечі в Інтернет. Проте мені дана порада нагадала інструкцію по користуванню туалетним папером. Не можу собі уявити, щоб дворічна дитина без допомоги дорослих свідомо вмикала комп’ютер, підключалась до мережі та шукала потрібну їй інформацію у сітці. Другим за рахунком правилом рекомендовано було додати дитячі сторінки у „вибране”. Це дозволить дитині привчатися самостійно входити до того, чи іншого сайту. Ось з цим не можу не погодитись – навіть дорослому буває складно кожен раз заново знаходити потрібну інформацію, а що вже казати про дитину? Тільки не забудьте потурбуватися щодо того, щоб поруч з дитячою сторінкою у „вибраному” не знаходились суто дорослі сторінки, адже невірно наведений курсор та необережний клік мишки можуть вивести дитину зовсім не туди, куди потрібно.
Необхідно навчити дітей не виказувати особистої інформації (адреси, місць прогулянок, матеріального статку сім`ї тощо) незнайомцям з Інтернету. Це стосується усіляких чатів, в які, до речі, найменших користувачів радять не пускати, навіть якщо це повністю дитяча сторінка і батьки набирають відповіді за своїх вельми „продвинутих”, але не вельми писемних дітей. Старших дітей, які користуються Інтернетом самостійно, потрібно привчити розповідати про своє спілкування в чаті, повідомляти, якщо виникають конфліктні ситуації, або якщо діти чимось налякані.
Контролювати діяльність дітей в Інтернеті можуть допомогти новітні програми, які теж не зайвим буде придбати. Щоб не заглиблюватись у технічні характеристики, скажу лише, що за їх допомогою можна побачити, які саме сайти самостійно споглядало ваше чадо. Якщо дитина хоче листуватися зі своїми знайомими, то бажано мати сімейний мейл, а не окремі скриньки. Це допоможе батькам зберегти контроль над ситуацією. Проте настільки суворий нагляд мене дещо засмутив, коли я вирішила уявити себе на місці дитини. Виявляється, одним із правил користування Інтернетом для дітей є обов`язковий нагляд батьків, який порушує конституційне право будь-якої людини на таємницю листування. Батьки ж не підслуховують розмови малечі, коли та спілкується між собою в пісочниці! А от щодо Інтернету ситуація зовсім інша. З одного боку це зрозуміло – небезпечно випускати чадо в світ, повний зовсім недитячих переживань, жорстокості та неправдивої інформації. З іншого боку, тотальний нагляд може підірвати дружньо-партнерські стосунки між батьками та дітьми (в першу чергу тут іде мова про підлітків). Відповідно, найкращим способом є довірливе спілкування щодо Інтернету між старшим поколінням та їх технічно підкованими нащадками.
Останнім у переліку Інтернет-пересторог було правило щодо обмеження часу перебування дітей у мережі задля збереження здоров`я їхніх очей та заради профілактики Інтернет-залежності. Ось з цим я не можу не погодитись, адже мене саму слід обмежувати в часі користування мережею, інакше я просто загублюсь у безмежному просторі пошуку інформації та спілкування.
Але правила створені, щоб їх порушувати. Безперечно, будь-яка дитина по мірі дорослішання буде шукати можливості безконтрольного користування Інтернетом. Саме тому батьки мають привчити своє чадо до розумного використання Інтернет-можливостей ще до того, як воно стане повністю самостійним у вирішення технічних питань.
Проте досить сухих правил, час реально випробувати „дитячий Інтернет”, чим я, власне, і зайнялась.
Краще один раз побачити, ніж сто разів почути
Особистому враженню я завжди довіряла більше, ніж словам інших людей, тому й відправилась у самостійну подорож по сторінкам дитячого Інтернету.
Перші спроби пошуку виявились не дуже вдалими. Україномовні сторінки я так і не відшукала, тому довелося змінити мову на RL; але навіть тоді те, що я змогла знайти, мало відповідало моєму власному уявленню про дитячі сайти.
Отже, сторінка перша. Це сторінка на культурному порталі, підкреслю, на порталі для дорослих. Мабуть, тому вона і не має того вигляду (цікавого, різнокольорового, яскравого), який повинен бути у власне дитячої сторінки. А от лінки з обох боків активно запрошують на дещо недитячі розваги. Мою увагу привернув „Дельфійський оракул”, який обіцяв миттєве гадання з стовідсотковим результатом. Недовго думаючи, я задала йому питання щодо долі моєї статті – чи потрапить вона у ТОП, але оракул розгубився і видав щось незрозуміле на зразок „Гроші – найкращий подарунок. Усе інше коштує занадто дорого„. Ну що ж, стаття статтею, а от оракул дещо здивував. У переліку різноманітних гадань є зовсім недитячі - щодо кохання та бізнесу. У фотовиставках на тому ж сайті пізнавальні фотографії, що придатні для перегляду, однак навряд чи зацікавлять малечу. Це чорно-білі знімки істориків-мандрівників, які мало відповідають дитячим очікуванням щодо яскравих та цікавих фотографій. Після перегляду фотовиставки я відправилась до місцевого чату. Не підкачало почуття гумору творців сайту – чат на цій сторінці називається „МЧС” (мій сердечний чат). Увійти в нього дійсно можуть навіть діти – ніякого пароля не треба, потрібно лише внести своє ім`я, що я і зробила... Однак крім мене там нікого не було, тому досхочу надивившись у пустий екран з однісіньким лише моїм словом „привіт”, мені довелось продовжити мандрівку дитячими Інтернет-сторінками.
Виявилось, що одним із найпопулярніших Інтернет-конкурсів для дітей є не менш популярний серед дорослих конкурс краси. При чому бажаючі взяти в ньому участь часто забувають про напис „ДИТЯЧИЙ”: поруч з фотокартками 6-7-річних янголят з`являються фото 16-17-річних напівоголених дівчат. Як їх судити в рамках одного конкурсу особисто мені не зрозуміло.
На другому сайті, що потрапив мені на очі, здивувало „лялькове модельне агентство”, яке являє собою сторінку, вщент заповнену дрібними малюнками ляльок. Їх неможливо збільшити, щоб роздивитись, переміщувати їх також не можна. Задля чого вони знаходяться на сторінці сказати важко. Хіба що заради того, щоб навчити дітей розглядати дрібні деталі.
Однак достатньо цікаві дитячі сайти все ж існують. Щоправда, на відміну від англомовних дитячих сторінок, орієнтовані вони на дітей середнього та старшого шкільного віку. Пояснити це достатньо просто – за кордоном Інтернет вже давно став частиною повсякденного життя громадян, у тому числі й дітей. Саме тому і в школі, і вдома малеча має можливість доступу до всесвітньої мережі. До речі, англомовні сайти для малюків надають чудову можливість допомогти дитині у вивченні іншої мови. Вони достатньо прості в користуванні та цікаві для найменших користувачів за рахунок яскравості.
Але повернемось до російськомовних сайтів. Їх побудова досить проста. На сайтах, які орієнтовані на найменших користувачів, дуже легко входити у різні розділи. Достатньо навести курсор на одну з яскравих картинок головної сторінки і одразу можна потрапити до фонотеки, „ігрової кімнати” чи розділу казок. Більшість казок можна не тільки прочитати, а й прослухати, що робить цю сторінку придатною для неписемних малюків. Казки написані не тільки відомими дитячими письменниками, а й молодими авторами. Також на сайті є сторінка поезії, дитяче караоке та багато іншого.
Досхочу набавившись розвагами для малюків, я відправилась на наступну сторінку, що призначена для дітей старшого віку. Вона орієнтована не тільки на дітей, а й на їхніх батьків. Для батьків є інформація комерційного характеру щодо Інтернет-магазинів товарів для дітей, а також методичні поради від педагогів, реклама подій, каталоги послуг. Відповідно для самих школярів є інші розділи. Мою увагу привернув один з дитячих конкурсів – конкурс малюнків під промовистою назвою „Каля-маля”. Серед зображень тварин, квіток та людей чільне місце посідає малюнок комп’ютера. Ось вона, життєва правда юних художників!
Також на сайті є форум. Серед найчастіше обговорюваних тем – спорт, підліткові комплекси, мобільні телефони. Ніки, під якими підлітки заходять в чат, одразу виказують кумирів сучасної молоді – тут і Анжеліна Джолі, і Емінем, і ще маса акторів та співаків.
Проте на даній сторінці є можливість не тільки поспілкуватися, а й дізнатися багато цікавого. Для тих, хто бажає знати про світ більше, ніж написано в шкільній програмі, є пізнавальна інформація. Тут вражаючі факти з астрономії та фізики, відомості про піратів, каталог кораблів різних країн та цікава географія. Фактично кожна дитина середнього та старшого шкільного віку може знайти щось на свій смак. Особисто мене даний сайт приємно здивував своєю різноплановістю. При цьому він не втратив актуальності саме для дітей, чим і заслужив на високу оцінку.
Отже, Інтернет-ресурси для дітей дійсно існують і забороняти сучасній малечі користуватися ними немає сенсу. Проте, дитина сприймає світ, не розмежовуючи його на реальний та віртуальний і в наших, дорослих, руках можливість зробити його кращим... Хоча б трохи, і хоча б на сторінках Інтернету.

Автор Надія Ніколаєва, свободный журналист "ХайВей" http://h.ua/story/40408/

Творческие задания для детей 3-5 лет или способ развлечься

deti-indigo — Thu, 16 Jul 2009 18:46:46 GMT

Способ №1 «Волшебная палочка»
        Карандаш или ручка обматываются с тупого конца поролоном, который привязывается ниткой. Получается большая кисточка без волосков. Палочка держится строго перпендикулярно к поверхности листа, без наклона. След, оставляемый ей имитирует шерсть животных, крону деревьев, снег. Палочка с поролоном обмакивается в краску (главное, чтобы не было большого количества воды), и малыш начинает ее следами покрывать лист. Пусть сначала он просто поймет, что с помощью «волшебной палочки» можно быстро и легко рисовать следы. Потом изобразите черным фломастером ветви дерева или кустик, пусть ребенок дорисует листву зеленой, желтой, красной или оранжевой краской. Нарисуйте карандашом незатейливый контур зайчика или лисицы, пусть малыш «затопчет» его своим «волшебным инструментом» — зайка и лиса получатся пушистыми, их шерстка будет казаться такой взъерошенной, что малышу непременно ее захочется потрогать. Крайне интересно работать в этой технике с трафаретом. Вырежьте посередине плотного листа картона какое-либо изображение, например голову тигренка или медведя. Приложите картон с вырезанным трафаретом к альбомному листу и предложите малышу «затоптать» ту часть альбомного листа, который виден в отверстие трафарета. После того как ребенок сделает это, дайте работе высохнуть, после чего нарисуйте кисточкой глаза, рот, усы, полоски.

        Способ №2  «Фигурная фигурка»
        Очень интересен способ рисования карандашом, фломастером, шариковой ручкой по заранее сделанным трафаретам. Трафареты могут быть двух видов — одни вырезаны внутри листа, другие сделаны из листа и отделены от него. Маленьким детям проще обводить фигуры, выбитые внутри листа. Многие угольники и линейки имеют такие лекала. Приложив их к альбомному листу, вы просите малыша обвести фигуры. Потом убираете трафарет и вместе с ним придумываете, как можно дорисовать ту или иную форму. Ребятам 4,5-5 лет под силу будет обвести одиночные трафареты, вырезанные из картона. Это сложнее, т. к. рука плохо удерживается на внешней стороне лекала и малыш прочерчивает лишние линии. Но заинтересовать детей можно содержанием трафаретов: для мальчиков — это силуэты машин и самолетов, для девочек — животные, матрешки, банты и домики. Обведя лекала, дети могут закрашивать их изображения фломастерами и красками, штриховать различными линиями: прямыми, волнистыми, зигзагообразными, с петлями, волнообразными с острыми вершинами. Трафареты могут помочь при создании собственных рисунков, они дополнят то, что создал сам малыш.
        Можно затеять игру: ребенок обводит различные предметы, а вы отгадываете, что это такое. Во-первых, не все предметы можно обвести. Находя их, малыш поймет, в чем разница между объемными и плоскими предметами или вещами, у которых есть хотя бы одна ровная сторона, и тех, у которых таковые отсутствуют. Во-вторых, самому, без помощи взрослого непросто обвести тот или иной предмет. А в-третьих, в этой игре роли меняются: малыш ставит родителей в тупик, а взрослые силятся найти ответ. Все это радует ребенка, обеспечивая ему прилив творческих сил.

        Способ №3 «Зеркальная копия»
        Еще один способ основан на том, что силуэт, нарисованный красками, может легко отпечататься при накладывании на него листа бумаги. Последовательность работы такая: лист сгибается пополам, разворачивается, поверхность слегка смачивается водой. На одной половине листа рисуется красками силуэт какого-либо предмета или часть симметричного изображения, например, половина елочки, половина цветка, половина домика. Лист складывается и сильно прижимается рукой. Развернув лист, вы увидите целое изображение или два предмета (если вы на одной половине рисовали целый предмет). Этот способ по душе многим малышам, детям кажется чудом появление на второй половине листа такого же изображения. Когда работа подсохнет, детали могут быть дорисованы фломастерами, карандашами или красками.
        способ № 4 — «Чей след»
        Другой способ рисования, а точнее, печатания основан на возможности многих предметов оставлять красочные отпечатки на бумаге. Вы берете картофелину, разрезаете ее пополам и из одной половинки вырезаете квадратик, треугольник, ромбик, цветочек или что-нибудь интересное. Причем одна сторона печати должна быть плоской для прикладывания к бумаге, а за другую вы будете держаться рукой. Потом вы или ребенок макаете такую печатку в краску (лучше гуашевую) и прикладываете к бумаге. Как вы догадываетесь, остается отпечаток. С помощью этих печаток можно составлять бусы, орнаменты, узоры, мозаики.

        Способ №5 «Соленые рисунки и зубная краска»
        А что, если порисовать клеем, а сверху на эти участки посыпать солью? Тогда получатся удивительные снежные картины. Они будут выглядеть более эффектно, если их выполнять на голубой, синей, розовой цветной бумаге. Попробуйте, это очень увлекательно!
        Или давайте создадим зимние пейзажи еще одним способом — рисуя зубной пастой. Предварительно малышу надо объяснить, что это творческий поиск, и такое использование зубной пасты не дает ему право выдавливать ее на полу, полках и столах. Вместе с малышом наметьте карандашом легкие контуры деревьев, домов, сугробов. Медленно выдавливая зубную пасту, пройдитесь ею по всем намеченным контурам. Такую работу надо обязательно высушить и лучше не складывать в папку вместе с другими рисунками. Для творчества лучше всего использовать отечественный продукт — он быстрее засыхает.

        Способ №6 «Яичная мозаика»
        Еще один очень увлекательный способ создания творческих работ — это выполнение мозаики из разноцветной яичной скорлупы. После того как на вашем кухонном столе останется яичная скорлупа, не выбрасывайте ее. Отделите от пленочек, вымойте, высушите и истолките. В нескольких стаканчиках разведите краску и положите туда измельченную скорлупу. Через 15 минут скорлупа вылавливается вилкой и раскладывается для просушки. Вот и готов материал для мозаики. Теперь надо продумать рисунок, обозначить его карандашным контуром и, предварительно смазав клеем поверхность, засыпать ее определенным цветом скорлупы.

        Способ №7 «Как художник художнику»
        А вот совсем необычный путь! Надо раздобыть большой лист бумаги. Огромные ватманские листы продаются в книжных магазинах и стоят 6 рублей. Вы просите малыша лечь на такой лист и обводите его. Конечно, лучше, чтобы он влез весь (этого можно добиться склеив два или три листа ватмана) или, на крайний случай, чтобы поместилось туловище и голова. Вы обвели малыша, а теперь пришло его время — пусть он попробует разукрасить силуэт: нарисовать глаза, рот, волосы, украшения, одежду. Если ребенок мал, то выполняйте эту работу вместе — малыш предлагает, а вы, восхищаясь его фантазией, рисуете вместе с ним.

        Способ №8 «Дождливые фантазии»
        Еще один вариант нетрадиционного рисования заключается в следующем: во время дождя или снегопада вы смело открываете окно и выставляете меньше чем на минуту лист бумаги, держа его горизонтально. Вы, наверное, догадались, что капли дождя или снега останутся на листе. А этого мы и добивались. Теперь следы непогоды могут быть обведены и превращены в сказочные существа. Их также можно соединить между собой, отгадывая, что за образ получается.

        «Апликация»
        Очень часто занимаясь рисованием, малыши просят дать им ножницы. Желание подержать в руках такой опасный взрослый предмет повышает собственную значимость в глазах ребенка. Дети совершенно спокойно могут разрезать свой рисунок или вырезать его часть. И это происходит не потому, что им не жалко рисунка. Просто интерес перед «волшебным» отделением от листа его частей зачаровывает их намного больше, чем желание сохранить уже созданное.
        С чего же можно начать заниматься аппликацией?
        Самые простые сюжеты — это домик с открывающейся дверцей, примитивные машины, горы. Лучше эти работы выполнять из цветной бумаги. Обратите внимание малыша на то, что одна сторона бумаги цветная, а другая — белая. Линию разреза проводят только на белой стороне. Нарисуйте на белой стороне листа большой квадрат. Две его стороны совпадут с краями листа, две другие линии вам предстоит провести самим. Дайте ребенку ножницы, сами же придерживайте лист и направляйте его. После вырезанного квадрата, можно сделать треугольную крышу. Вот и дом готов, остается только намазать клеем и хорошенько прижать к бумаге. Как ни странно, но и этому малышей надо учить. Намазывать лучше на специальной подложке из линолеума или пластика. Прижимая деталь к основному фону, снимем остатки клея тряпочкой. Закончив работу, предложите малышу дорисовать детали, например, обозначить окошки, дверь, слуховое окошко, забор. Очень любят дети открывающиеся части в домиках или пещеры в скалах. Сделать такие части очень легко. Внизу домика вы вырезаете дверь. Одна ее сторона должна удерживать ее, будто на петлях. Конечно, дверь не приклеивают, а держат открытой. Теперь ребенок может сам закрывать и открывать ее. Так же можно сделать ставни на окнах, открывающиеся двери в машинах, таинственные гроты в скалах.
        Совсем маленьким детям можно заранее подготовить различные лекала. Малышу остается достать их из конверта или мешочка, рассмотреть, намазать клеем и расположить на листе так, как душе угодно. Это занятие при определенной сноровке ребенок может выполнять самостоятельно. Лекалами могут быть следующие силуэты: геометрические фигуры, цветы, ягодки, звездочки.
        Для аппликаций можно использовать не только бумагу. Кусочки ткани тоже прекрасный материал. Из них получаются чудесные костюмы, различные природные объекты, например, кроны деревьев, гладь воды, шерсть животных. Ткань подбирают в зависимости от ее фактуры и соответствия образу. Предложите малышу рассмотреть отутюженные лоскутки, разобраться, для чего их можно использовать, и вы удивитесь его заинтересованности и энтузиазму.
        Прекрасный материал для аппликаций — старые журналы. Детям, которые уже хорошо овладели процессом вырезания, доставит удовольствие отыскивать рисунки и фотографии по заданным темам. Например, сегодня мы создаем аппликацию на тему «Гонки», и малыши ищут изображения различных видов транспорта. Придумывайте темы и вручайте крохам журналы!
        Любопытно научить малышей использовать для аппликаций не только старые издания, но и бросовую бумагу — этикетки, обертки, бумагу для заворачивания подарков. Надо быть настоящим фантазером, чтобы увидеть в фотографии леса фон для аппликации морского дна, а цветочный хоровод вырезать из обертки в форме мыльных пузырей. Преобразование увиденного в другие, необычные образы — это и есть настоящее творчество! В этом отношении очень интересна игра с буквами. Вы вырезаете из журналов различные буквы, просите малыша придумать из них что-то новое. Так, к букве «Я» пририсовывается бантик, веселая мордочка и башмак — и вот уже человечек готов. А что, если «П» дополнить крышей и трубой? «К» — хвостом, когтями и головой? Попробуйте, это увлекательно и для взрослых.
        Еще аппликацию можно создавать из круп и макарон. Но с пищевыми продуктами надо быть крайне осторожными. Все-таки еда предназначена для поддержания нашей жизни, а не для игры. И все же можно попробовать, оговорившись, что мы возьмем совсем чуть-чуть риса, геркулеса, фасоли и макарон, чтобы создать нечто интересное и увлекательное. Дорожка из риса, стволы деревьев из макарон, море из геркулеса будут выглядеть оригинально и необычно.

        Итак, идеи есть, не хватает только свободного времени и сил. Давайте выкроим часок, запасемся терпением и... начнем творить вместе с крохой. Откуда ни возьмись появятся силы, придет желание выдумывать и фантазировать, а малыш будет умолять вас поклеить, полепить, порисовать, помастерить с ним еще чуть-чуть. Соглашайтесь, ведь от этого «чуть-чуть» протянется ниточка к «навсегда». А навсегда стать другом, творческим соратником и советчиком своего ребенка мечтает каждая мама.
        В подготовке статьи использованы материалы книг:
        Фельдчер Ш., Либерман С. «400 способов занять ребенка от 2 до 8 лет» . Санкт-Петербург: «Питер», 1996.
        Доронова Т. Н. «Природа, искусство и изобразительная деятельность детей». М,: «Просвещение», 2000.

        Несколько идей для аппликации
        Создаем аквариум: рыбы, водоросли, жемчужины.
        Клеим город: дома, машины, деревья, стилизованные (упрощенные) изображения людей.
        У нас кухня! На бумажные тарелки наклеиваем фотографии или силуэты различных блюд, овощей и фруктов.
        Придумаем человечка из бумажных стаканчиков, кубических коробок из-под кефира, наклеивая фон, черты лица и волосы.
        Коллаж из кусочков серпантина, веревочек, тесемок, бечевок. Расположив эти материалы в определенной последовательности, закрутив их спиралью, сплетая друг с другом, можно создать интересные декоративные работы.
        Аппликация способом обрывания, когда бумага не режется, а рвется, это особенно хорошо смотрится при создании морских волн, кряжистых деревьев, чудовищ. Если малышу трудно обрывать большое изображение, пусть рвет по частям, приклеивая их на основном фоне друг к другу.

        Вкусные игрушки
        Повторим еще раз, что, занимаясь изготовлением вкусных игрушек, малыш должен понимать, что пища имеет огромную ценность. Отношение к еде с уважением должно быть обязательным при изготовлении поделок из пищевых продуктов.
        Предложите ребенку украсить салат. Пусть у него под рукой будут кружочки помидора, оливки, полоски перца, моркови, завитки петрушки. Быть может, малыш создаст лицо человечка или сделает орнаментальное украшение?
        Очень интересно выдавливать крем из шприца или пакетика по заранее задуманному рисунку. Это искусство под силу далеко не всем, так что пусть кроха пробует сначала на печенье. Очень часто дети видят в кусочке хлеба, который они едят, то медвежонка, то белочку. Давайте попробуем попросить малыша, аккуратно отрывая кусочки хлеба, создать разных животных. Они станут веселыми тостами к завтраку, а оставшиеся крошки мы подсушим и сложим в отдельную баночку. Они пригодятся для панировки. Обязательно расскажите об этом ребенку, пусть он знает, что ни крошка хлеба не пропала!
        Наряду с этими оригинальными увлечениями, мы советуем вам почаще привлекать непосед к кухонным заботам. Печь печенье с мамой, варить макароны, резать картош-
        ку — да что может быть интереснее и важнее для подрастающего крохи!

        Мастера на все руки
        Заканчивая читать статью, вы, должно быть, устали, верно? Невозможно сразу запомнить столько идей, разобраться в таком количестве предложений. А потому в последнем разделе мы поместили лишь только едва обозначенные мысли по поводу создания своими руками чего-то нового и интересного. Если что-то будет любопытно, оформите эти разрозненные мысли на вкус!
        Делаем ювелирные украшения: нанизываем с помощью большой иглы на нитку пуговицы, бусинки, ягоды рябины. Целое ожерелье можно сделать, соединяя между собой скрепки.
        Рассказываем веревочные истории: из веревки сделали круг, начинаем рассказ про... колобок, солнышко, тарелку, колесо. Вот у нашего круга вырос нос. Что это? Буратино, репка? И так далее — показываем и рассказываем.
        Мастерим куклы из подушек, перевязанных веревкой, бумажных пакетов, набитых газетой и перекрученных посередине. Кукол из бумаги можно разукрасить, наклеить им волосы, усы, бороды.
        Подумайте, что еще можно придумать из подушек? Вы затрудняетесь, а вот малыши с удовольствием расскажут вам, что это может быть и домик, и машина, и самолет. Предложите крохе возвести такую постройку — он будет просто счастлив.
        Скрепим наши творческие замыслы! Высыпьте на лист чистой бумаги скрепки. Оказывается, из них можно создавать различные силуэты и обводить их. Попробуйте сами, а потом предложите маленькому творцу.
        Попросите ребенка сделать на картоне множество дырок с помощью дырокола. Когда работа будет закончена, вручите малышу шнурок. Закрепив его в одной из дырочек узелком, попросите создать узоры. Это похоже на развивающие игры под названием «шнуровка», но ведь полотно полностью сделано самим ребенком! А потому игра будет воспринята совершенно по-другому. Создавать узоры можно по-разному, почему бы не попытаться шнурком «рисовать» знакомые и незнакомые образы.

Дитячі товари чи товари для збагачення???

deti-indigo — Wed, 15 Jul 2009 17:40:54 GMT

Дедалі більше товарів на прилавках з`являється з позначкою «для дітей»: питна вода і пральний порошок, зубна паста і апельсиновий сік, йогурти і шампуні для найменших. Коштує уся ця продукція далеко не дитячих грошей - у півтора-два рази дорожче, ніж «дорослі» аналоги. Ми вирішили розібратися, коли варто шукати спеціальний «дитячий» продукт, а коли ні.

Для кішок і котенят

Дійшло до того, що градація за віком споживача стосується і кормів для тварин! Зверніть увагу: харчування для котенят і цуценят коштує на порядок дорожче, ніж універсальне.

- Різниця в якості є, але вона незначна: корми для молодняка роблять калорійнішими, ніж їжу для дорослих звірів, - розповідає Юлія Салтикова, власниця розплідника рідкісних порід котів. - Туди «додають» вітаміни. Втім, аналогічний склад кормів, що з`явилися сьогодні, для немолодих котів і псів. Насправді досить просто давати кошеняті комплексні вітаміни і можна обійтися без «спецкорму».

Вода з-під крана?

Тепер про бутильовану питну воду. У супермаркеті рука сама тягнеться до каністр, на яких є приписка «для новонароджених», - здається, вона повинна бути набагато краще. Та й коштує дорожче!

- У 90% випадків вимога з обов`язкового вмісту в питній воді для дітей фторид- і йодид-іонов, а також інших макроелементів у суворо визначених кількостях (їх встановлюють Санпін 2.1.4.1116-02) виробниками не виконується, - ділиться досвідом Юрій Гончар, генеральний директор Головного контрольно-випробного і науково-методичного центру питної води. - У природі украй рідко зустрічається води, що містить йодид-іон, а кондиціонування води - справа дорога. Набагато простіше розливати в «дитячі» пляшки звичайну очищену воду!

- Якщо є необхідність допувати немовля, краще використовувати кип`ячену воду, - говорить Ганна Гаврилова, лікар-педіатр, к.м.н., - а каші і пюре готувати на фільтрованій воді.

Рекламний хід поза Гостом

Що стосується усіх без винятку харчових продуктів, то варто пам`ятати одне: для дитячого харчування (зокрема соків, сирків, йогуртів тощо) існують Гости, які набагато суворіші від вимог до «дорослої» їжі. У дитячу їжу заборонено класти ряд ароматизаторів, її додатково насищають вітамінами і мінеральними речовинами. Але відомо декілька випадків, коли споживчі експертизи з`ясовували: продукт з припискою «для дітей» має такий самий склад, як і його дешевший аналог для батьків.

- Не піддавайтеся на рекламні прийоми, а прочитайте на зворотному боці упаковки, відповідно до якого документу виготовлено продукт, - радить Іван Клочков, юрист, що спеціалізується на захисті прав споживачів. Наприклад, для «продуктів молочних для дитячого харчування» є ГОСТ 30706-2000.

- А «Технічний регламент на сокову продукцію з фруктів і овочів» не дозволяє просто написати на баночці або пляшці «для дітей», - розповіли нам в Російському аграрному русі. - Поряд з написом «для дитячого харчування» обов`язково (!) повинна бути інформація про вік, з якого малюків можна поїти цим продуктом.

Якщо її немає, то «дитяча» приписка - пустий звук. Причому якщо йдеться про малюків до року, то вік вказують у місяцях. Тільки тоді слово «дитячий» виявиться не рекламним прийомом, а правдою.

Бебі-паста

А ось купувати зубну пасту з позначкою «для дітей» - не примха, а необхідність.

- Малюки можуть заковтувати до 70% пасти під час чищення зубів. Тому в дитячі пасти вводиться нижчий вміст пінотворних речовин, адже вони можуть викликати подразнення слизистої оболонки шлунково-кишкового тракту, - говорить Ольга Поповкіна, начальник відділу сертифікації і стандартизації ЦНДІ стоматології і щелепно-лицьової хірургії Росмедтехнології, лікар-стоматолог вищої категорії.

Щодо пральних порошків та шампунів, то купувати ці продукти з позначкою «для дітей» має сенс. Дитячі шампуні не щипають вічка дитини, а пральний порошок, особливо той, що на мильній основі, не містить алергенних миючих речовин, ароматизаторів, соди та відбілювачів - усе це шкідливо для шкіри новонародженого.

- На практиці помічено, що менше алергій виникає у малюків на гіпоалергенні рідкі пральні засоби, ніж на порошки, - вони краще вимиваються з тканин, - говорить педіатр Ганна Гаврилова. - Але багато хто з батьків не довіряють цим засобам і користується подрібненим на терці дитячим милом.

Як вибрати

Дитяча зубна паста

Шукайте на упаковці:

Індекс абразивності RDA - не більше 50

Щадні абразиви - діоксид кремнію, дикальцій фосфат.

Масова частка фториду:

від 2 до 6 років - 0,02-0,05% (200-500 ррм)

від 6 до 12 років - 0,1% (1000 рмм).

Дитячий шампунь

Шукайте позначку «без сліз».

Пральний порошок

Вибирайте гіпоалергенний склад на мильній основі.

Если вы еще не определились с отдыхом

deti-indigo — Sun, 07 Jun 2009 12:17:10 GMT

Если Вы еще не определились с отдыхом для вашего ребенка, советуем не слушать никого и отправлять чадо в детский лагерь. Вот где клондайк и школа, отдых и развлечение.

Подробности читайте на нашем сайте в ближайшие дни.

"Дети-индиго" мини-поэма Андрея Иванова

deti-indigo — Wed, 27 May 2009 10:00:10 GMT

Эти мысли сине-фиолетового цвета

Сломают любую преграду.

Если такого друга родила планета,

Значит, ей этого надо.

Тужилась в ожидании боли

Голубая планета синим оттенком,

Пожелала себе лучшей доли,

Баюкало дитя на коленках.

А люди опять всё поставили в счёт,

Обманулись глаза и контактные линзы.

Поставили камень надгробный в свой огород.

Его отыщут ребята с душой словно джинсы.

В ожидании чуда притаился народ,

Поднёс объективы к зёнкам.

А когда увидел душу наоборот,

Мозги начал мазать зелёнкой.

Теперь каждый ребёнок какой-то больной,

Детский садик согнулся в припадке.

По шарам порубило уже взрослой душой

Тех детей, что росли в недостатке.

Малыши, верните детство своим глазкам.

Малыши, поверьте в сказку, но не верьте сказкам!

Дорогие мои малыши, как же всех вас люблю я!

Но, дорогие мои малыши, вас не существует!

Товарищи люди, показал бы я всем вам фигу!

Кто вам втолковал весь этот бред, что существуют дети-индиго?

Оставьте детишек в покое, оставьте, не носитесь так с ними!

Дайте детям расти нормальными людьми, а не голубыми!

Мальчик, как бы сказать, тебя нет.

То, что мама тебе говорила, - всё бред!

Тебе, может быть, не сидится на месте,

Но это не означает, что ты с космосом вместе.

Да, возможно, ты развит не по годам.

Ну и что, давай всех сразу причислять к чудесам!

Взрослые дяди и тёти мозги твои гложут.

Да тебе не понять, ты и соображать ещё толком не можешь!

Мальчик-Интернет, девочка-формула,

Отец родной - бред - хватает за горло.

Синяя гуашь, синяя-синяя.

Что ты нам дашь? Бегут дети-индиго!

Под гигабайт мыслей в каждой клетчонке,

Да только душа там зашита в клеёнке!

Поглощается уксус вместо обеда,

Давненько такого мы не видели бреда!

Воспитание теперь зовётся "подавляющим способности",

Только идиот мог придумать такие подробности!

Дети, что вы принесли из космоса, не нужно планете!

Дети, вы не дети-индиго, вы просто дети!

Читай-читай!

Интересно...

Мир, труд, май -

Прямо как в песне.

Огромные массы.

Что там пишут в газете?

Какая новая раса?

Там про вас что ли, дети?

Кто экстрасенсы?

Кто читать может мысли?

А мозги, скажи честно?

Понятно, прокисли...

Прокисли...

Твои родители тебе вообще не родители.

В твоих руках власть, надо пилить - пили.

Попросят воды - спроси через призмы веков,

Можно ли сделать хотя бы пару глотков.

Не все экстрасенсы работают по нужной программе.

Но это шаг не туда, это удар, это крен панорамы.

Но это лишь глупо, это не опасно, не дико.

Всего-навсего бред. Всего-навсего дети-индиго.

Всего-навсего дети-индиго.

Дети света / Дети Индиго (2006) Документальный фильм

deti-indigo — Wed, 27 May 2009 09:47:23 GMT

Это первый российский документальный фильм о Новых Детях, режиссера Валерия Шатина. Фильм снимался по заказу Международного Центра им. Н.К. Рериха для международной конференции проводившийся в октябре 2006 года в Москве. Этот фильм - впервые пытается охватить суть проблемы в контексте прошлого, настоящего и будущего человечества, апеллируя не только к академической, но и к нетрадиционной науке и эзотерическим знаниям древнейших цивилизаций. Ученые - знатоки древних культур и специалисты в области эзотерической науки - это полноправные эксперты и консультанты этого фильма. Главные герои нашего фильма - это дети: , , , назовите, как угодно, но, похоже, почти все из нас в детстве были иными. В этом уверены мы, их родители. А что думают они сами? ? детям нового сознания неуютно в жестоком и корыстном мире взрослых. Почему? Именно об этом рассуждают известные педагоги и психологи, педиатры и социологи. Самые прозорливые из них знают, как правильно воспитывать Новых детей. ? В нашем фильме о Детях Индиго рассуждают и зарубежные специалисты (среди которых всемирно известные учителя Ли Кэрол, Джен Таубер, Стив Роттер), однако мы предлагаем нашу, русскую версию видения проблемы, во многом отличную от мнений иностранцев. Прежде всего, мы любим наших родных детей, и при этом всех, а не только Индиго. Их судьба на пространстве бывшего СССР - это самая большая боль любого порядочного человека. Есть ли вообще у России, а значит, и всего мира будущее?

Скачать этот фильм можно здесь http://pslan.kiev.ua/details.php?id=32526