У Всесвіті життя кругом вирує,
День і ніч в танку танцює.
Там чудовий край, я знаю,
В сні своїм я відчуваю,
Там створіння мешкають усюди
Добрі й чудні наче люди.
Вони дуже справедливі,
хоч і трішки вередливі.
Яка прекрасна ця планета!
У них зима є й осінь, й літо.
Планета дивовижна ця. зелена,
І називається Старлена.
Мешканці дуже працьовиті
Хоч всі прибрані, та вмиті
Але є одне "але",
У них вмирає все живе,
Вся планета вимирає,
Та ніхто про це не знає.
Це підступний Жабо-Квак,
У нього армія "Зодіак".
Це його рук діло,
І хоч він веде себе несміло,
У нього є зловіщі плани
І вони не за горами.
Він зруйнує всю планету,
Щоб завдати болю Гретті,
Бо ж прагнув з нею одружитись,
Щоб до слави залучитись.
Але Гретті не така,
Полюбила простака.
Клюквік його називають,
Дуже добрим хлопцем знають,
Він пригноблює всіх злих,
Завдає їм купу лих.
Усіх злочинців він піймає
Та суворо їх карає.
І закоханий давно
Він у Гретті все одно.
Але Жабо-Квак не з добряків
І дає всім кулаків.
Гретті хоче викрадати,
Клюквіка мерщій спіймати.
Гретті в сад пішла чудовий
Різнобарвний, кольоровий.
Тут її спіткало горе,
Викрали її за море.
У фортецю посадили,
Ворогами оточили.
Тут вона відкрила очі
Й Клюквіка мерщій згадала
І за ним засумувала.
Заскрипіли враз дверцята
І відкрилася кімната.
Жабо-Квак зайшов в кімнату
На своїм наполягати.
Про одруження йшла мова,
Не чекалася відмова.
Гретті очі підвела
І йому відповіла:
"Ти зелений, ти лихий
Ти для мене геть бридкий.
У тебе погляд, як у змія,
Та душа у тебе біла.
В середині добрий ти,
Все ще можна виправити.
Відпусти мене, благаю,
Я без Клюквіка вмираю."
Жабо-Квак, підвівши погляд,
Відповів, що він не добрий.
Дав злодій принцесі час,
Щоб все зважила ще раз,
Дала відповідь конкретну
Врятувала б всю планету
Гретті думала, гадала,
Вона Клюквіка чекала.
Клюквік Гретті скрізь шукав,
Але мало вдачі мав.
Й до шинка мерщій пішов.
Він там план походу готував
Ось до міста він прийшов,
По одній із вулиць йшов
Й Жабо-Квака там зустрів.
Він схопив злодія цього
Й вимагав відповідь від нього,
Де той Гретті заховав
Але Жабо-Квак утік
Ставши ворогом навік.
Клюквік вирушив в дорогу,
Небезпечную і довгу:
Плив морями,
Крокував горами й лісами.
Довго наш герой ішов
І до мурів ворога дійшов.
Клюквік був душею добрий
І хлопчина був хоробрий.
За стіни мурів він потрапив
Й на військо Жаби злої натрапив.
Військо це було могутнє,
Але Клюквік не злякався
Ворогу живим не здався.
Військо вщент він розгромив
І Жабо-Квака до двобою запросив.
Жабо-Квак почав тікати,
Лапами мерщій стрибати.
Клюквік злодія зловив,
У корабель його всадив
І відправив на планету Зету.
Красуню Гретті наш герой з полону визволив.
Вони в Старлену повернулись
І там щасливо зажили у дружбі,
Злагоді й любові.
Кутова Юлія (14 років) та Коломієць Антоніна (15 років)
Білоцерківський колегіум Білоцерківської міської ради
| 
