Такое необычное письмо мы получили от одного из участников нашего конкурса. Приводим его здесь на языке оригинала. Работа Настуси находится в рубрике: Конкурсные рисунки
и вы можете проголосовать за нее (если найдете. Так как для объективности мы ставили лишь названия работ)
Шановні організатори конкурсу
Пише до вас учениця третього А класу Костопільської школи №1 Грицюк Настуся.
Разом із своєю роботою надсилаю цей лист і хочу запитати вас, чому зараз все так? Чому нікому не потрібно, що я роблю, нікому не цікаво? Мама весь час на роботі, тато на заробітках, а бабця весь час кляне і кричить, що я не така як всі, а одного разу вони мене в якесь село до страшної баби возили, вона була так схожа на Ягу, що я ледь від страху не померла. А баба узяла мене за руку і не дозволила мамі з нами до хати піти. Але потім було смішно, вона щось шепотіла, яйце качала. Я потім сусідці Галині розповідала і показувала як вона це робила і ми реготали.
На уроках математики я пишу вірші і малюю, а вчителька каже, що викрутить мені за це пальці і весь час дзвонить мамі аби вона прийшла до школи. Я не хочу вчити математику, а хочу бути художницею. Що в цьому паганого? І вірші якісь дитячі і негарні змушують вчити, а у мене вони гарніші і усім в класі подобаються. Я запропонувала вчити мої вірші, а Олена Миколаївна вигнала мене з класу і сказала без мами не приходити на її уроки. Мама свариться, і каже, що я не даю їй жити. А хто дасть жити мені?
От вчитель малювання у нас хороший, ми з ним навіть у похід ходили і там малювали дерева. Це він розповів про конкурс і сказав аби я малювала сюди. Він каже, що якщо я виграю, то уся школа дізнається про мій талант і мама не буде говорити, що я бамбула. Баба вже сказала, що мені нічого не світить і на таких конкурсах перемагають лише діти якихось начальників, а я думаю, що ні. А як ви кажете?
Цікаво чи у Києві так само знущаються над дітьми, як тут надімною? Думала піти з дому, але шкода маму, і бабу теж, хто курам їсти буде давати як не я? А літом хто піде з нею по траву для свиней? От і сиджу тут.
Сподіваюся, що мої малюнки і вірш вам сподобаються і я виграю у конкурсі, тому що це мені дуже треба.
прикольна дівчинка:)))) Вчитель допоміг їй написати цього листа, але перли вона придумала сама - це точно. У мене є племінниця, їй три роки, то вона видає такі перли, що дядьки сорокорічні в шоці бувають. От вам і дітки
Доброго дня, Настусю! Якого чудового листа ти склала! Увесь світ побачив його в Інтернеті! Раділа за тебе, яка ж бо ти господиня та помічниця своїй бабусі! І про маму дбаєш, і вчитель з малювання тобі чудовий трапився у житті! І у третьому класі в тебе вже стільки викладачів!!! Ти й словом не обмовилась про вчительку, що навчила тебе так гарно і грамотно писати, розумно викладати думки, розставляти всі коми і майже не припускатися помилок! Та ти природжена письменниця!!! Вчишся всього якихось три не повних роки, а вже вмієш так чудово малювати і майстерно писати! Гадаю, що й надалі, ти захочеш, щоб тебе вважали обдарованою, грамотною, кмітливою... Попереду у кожної дитини твого віку багато років навчання, безліч наук треба опанувати, про які ти зараз поки що й не здогадуєшся... для того, щоб у дорослому житті бути рівним серед людей і мати змогу зробити свій вибір та впевнено крокувати до своєї мети. Вивчай те, що тобі подобається, але пам'ятай, щоб досягти успіху, треба бути не просто обдарованим, а ще й обізнаним у багатьох галузях! В школі якраз і навчають самому необхідному, тому вона й зветься початковою або середньою загальноосвітньою... Якщо не подужаєш її, то про вищу школу (хоч бі й з малювання) годі й думати! Оце тобі така моя дружня порада.
Привiт, Настуся! Ты - молодец! Ты права, я тебя поддерживаю. Вот только по украински не умею тебе написать, народився в другой стране. Надеюсь, что ты меня понимаешь - я в твоем письме все понял, каждое слово! Если человек хочет только рисовать - не надо его мучить! Пусть малюе! У менi е сын, ему 6 рокiв i он любит петь - поет целыми днями. Иногда даже голова от него болит, но запрещать нельзя - как же из него тогда вырастет музыкант или певец? Надеюсь, что и твои родные это поймут! А художник - это нужная и добрая, хорошая профессия. Художник всем нужен. Только я думаю, что художник - человек любопытный и он всем интересуется - и как мир устроен, и как животные устроены, и как человек. Ну и математику тоже надо хоть немного знать, в жизни все пригодится. Хотя, если у тебя от нее голова болит и жизни никакой... Ну, что ж...Тогда, думаю, можно обойтись и без математики. Она нужна там, где техника, где наука, там без нее не обойтись.Главное - это когда человек точно знает - что ему надо. А, представь, если сегодня одно, а завтра другое. А потом вдруг тебя физика заинтересует, а без математики физики просто не бывает! Решать тебе самой - что ты будешь делать в жизни, но прежде надо очень крепко подумать...Чтобы потом не жалеть об упущенном.
Привіт, Настусю, ти - головне не здавайся, малюй, бо це є прекрасно... це самовираження, твори! ... вважаю, що справа не в тому "хто і кому повинен дати жити", а в тому, що ти відчуваєш...
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи. [ Регистрация | Вход ]
Такое необычное письмо мы получили от одного из участников нашего конкурса. Приводим его здесь на языке оригинала. Работа Настуси находится в рубрике: Конкурсные рисунки
