За останні роки феномен "дітей Індиго" став добре відомим освіченій суспільній думці. Мова йде про незвичайних за своїми здібностями дітей, що, починаючи з 80-х років XX століття, стали всі частіше народжуватися на планеті Земля. Вчені Чі Керолл та Джен Тоубер дають досить незрозуміле визначення, хто це є: «Індиго - це хлопчики та дівчатка, що показують новий і незвичайний набір психологічних якостей, які виявляють поведінкові патерни, що ніколи не згадувалися раніше. Даний патерн - винятково незвичайна особливість, яка закликає батьків і вчителів змінити їхнє ставлення і принципи виховання цих малят, щоб допомогти їм у досягненні балансу та гармонії в житті, і в запобіганні фруструючих ситуацій».
В звичайному житті ми не завважуємо таких дітей, але громадськість звертає увагу на особисте життям дітей знаменитостей, котрі виявляють «нові поведінкові патерни». Отже, за визначенням, вони теж діти-індиго, хоча і в лапках.
Вони були і раніше, але тільки тепер можна сказати: в Україну прийшли діти нового типу. Політична індиго–дитина не хоче підкорятися звичним стереотипам поведінки. І це чим більше становище займає батько. Вже в раннім дитинстві вони запевняють навколишніх, що в цьому світі у них є надзвичайно важлива місія. Усі ці дітки впевнені у своєму вищому призначенні і частенько "хворіють" на манію величності.
А отже.
Син Януковича – депутат! Бо батько так йому сказав. А ким би він був, якби В.Ф. не позбувся судимостей і не став лідируючим висуванцем від Партії регіонів? Учився синок на економічному факультеті, займався продажем і обслуговуванням автомобілів. І навіть займався рукопашним боєм. Авжеж, це на Донбасі потрібно. Читає книги в основному технічного напрямку. Дуже дивні за віком та інтелектуальним рівнем у нього друзі: Віталій Хомутинник, Тарас Чорновіл і навіть Раїса Богатирьова. Пишуть в Інтернеті, що Янукович-джуніор уже вважає себе майбутнім президентом України.
Син молодшого донбаського нардепа Ландика – теж депутат, щоправда міський. Так активно виступає, так своїм кукурікаючим голосом і неконтрольованою мімікою намагається всіх переконати. Смішний хлопець. Але, як в анекдоті, батько йому теж сало вислав. Як же без батька?
Женя Тимошенко – теж не без роду. Така собі анархістка-екстремістка. Не завважила на високе становище мами, протест проти її домашнього деспотизму виявила (хоча це для психологів, я тут не фахівець), зв’язалася з хуліганом-рокером, саме прізвище у якого з викликом. Не в матусю вдалася за діловими здібностями, сіра, звичайна мишка, непомітна, як і татко. Хоча кажуть, що в неї є свій бізнес. Можливо, їй належить унікальне родовище гранітів біля Житомира. Входить в наглядацьку раду Дніпропетровського металургійного комбінату ім. Комінтерну. Є одним з головних акціонерів "Єдиних енергосистем України". А революційна спадковість в крові «гуляє»: Кар-р. Мамуся - леді Ю. – розбишаку-зятя прийняла в обійми.
Про друзів і захоплення Жені точно невідомо. Їздить вона на чорному Мерседесі Е 300, подарованому їй бабусею. Каже, що навіть коли жила в іншій країні, знала, що за нею стоїть її мама. (За ким ще ж вона стоїть?). Євгенія, здається, справді «індиго» - кажуть, що захоплюється колекціонуванням... кришок від пивних пляшок. Причому в цьому дивному захопленні головне, як це не дивно, щоб пляшки були відкриті чужими людьми. Тобто - підбирати кришки доводиться на вулицях. Разом з тим, Юлія Володимирівна уже не раз намагалася відговорити доньку і переключити її на щось інше.
Ким став «син бога», старший син Ющенка, ми вже бачили. Ким же він був до того, як татко став Президентом, майже ніхто не писав. Кажуть, зараз він обожнює фотографувати самотніх людей уночі на Хрещатику. А цікаво почути думку психологів: чому так себе поводить синок і чому батько не боїться громадського осуду. Але ж в таких українських селах з давніми традиціями, як Хоружівка, люди несхвально ставилися до зазнайства. Ну то й що, що тепер це пан Президент! Якби не випадковість чи примха долі, був би він просто Вітьком Ющенком, бухгалтером колгоспу, а син його – може і вчителем в селі (в кращому випадку), а може їздив би на тракторі за самогонкою, а не на лімузинах за тисячодоларовим шампанським.
Зараз Андрійко володіє авторськими правами на "бренди" "помаранчевої революції" загальною вартістю 100 млн. доларів. Тобто на слово «Так».
(А я, до речі, користуючись нагодою, поки ще ніхто не додумався, заявляю своє право на тверде слово «Ні». Це тепер мій бренд. Гроші вимагаю відраховувати на рахунок Хайвея, він обіцяв юридично захистити мої права, тому хай пробиває патент).
Син бога велику кількість часу проводить в нічних клубах. Ходять чутки, що на дозвіллі почитує винну енциклопедію. (Авжеж, авжеж…). Друзі теж у нього дивні: Євген Червоненко, Давид Жванія, Юрій Луценко, Олесь Довгий. Мобільник у нього «Vertu», машина - BMW M6.
Цікаво теж, ким стане Тарасик, наймолодший син Президента, ще нерозумна дитина, яку уже зараз виставляють на всіх «майданах», як символ віри в народні українські цінності: сім’ю, православну церкву, державу? Батько – гарант української незалежності. Мати – адепт американського глобалізму. А як же прізвище «Чумаченько» переробили на свій копил тупі і ліниві америкоси? Не знаю англійської, не хочу експериментувати. Хай придумає Задорнов, він їх краще знає.
Міг би дещо сказати про дітей інших наших політиків. Найбільш цікаве те, що Руслана Мороз вирішила стати перукарем, син Анатолія Гриценка – хокеїст, донька Тігіпка пише вірші, котрі поки що ніде не друкували. А доця Адама Мартинюка взагалі любить ходити по канату. Індиго, індиго… Моя донька дітей виховує, а не пише вірші на канаті. В народі кажуть, «з жиру бісяться». Але ж тепер це теоретично обґрунтовано – «індиго».
Що викликає побоювання. Вчені-теоретики пишуть, що «через неправильне ставлення до дітей-індиго вони запросто можуть перетворитися на дітей-вбивців. «Індиго» відчувають, що у них особлива місія, і коли на їхньому шляху виникають перешкоди, коли їх блокують, їм нічого не залишається, як прибрати те, що, на їх думку, заважає. Для досягнення своєї вищої мети «індиго» не зупиняються ні перед чим. У них немає страху, у них немає ні авторитетів, ні ідолів, ні кумирів. Вони вірять тільки в себе». Авжеж є батько, який сало вишле.
Один із прикладів зі спостережень вчених:
П’ятирічна дитина в московському дитсадку поставила запитання: "А знаєте, яка найбільш значна подія відбулася за останні сто років?" Діти подивилися один на одного, потім на вихователя і сказали "Не знаємо". Тоді маля зовсім щиро заявило: "Я!"
Автор Ярко Велес, свободный журналист "ХайВей" http://h.ua/story/25605/ |
